Image

Олімпійська історія: традиції нагородження переможців та призерів Ігор

Неділя 5 Липня, 2020

Вже четвертий місяць поспіль ми знайомимо вас з олімпійською історією. Така можливість у нас з’явилась завдяки ініціативі, віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова.

Заступниця директорки Центру олімпійської підготовки зі стрибків у воду, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин, вже готова розказати нам про одну з найбажаніших церемоній для кожного спортсмена – церемонія нагородження переможців та призерів.

Проте, на відміну від сучасних Ігор, в Стародавній Греції був лише один переможець та, нажаль, ні про які медалі мова не йшла. Чемпіона нагороджували вінком з оливи, прикрашали червоною стрічкою та вручали пальмову гілку як знак миру. Важливим було те, що листки оливи повинен зрізати хлопчик з гарної, заможної родини, у якого живі мати й батько. До церемонії нагородження вінки зберігалися в храмі Гери, на столі зі слонової кістки інкрустованому золотом.

Чемпіони Олімпійських ігор мали право встановити собі статую в Олімпії. Це коштувало досить дорого, тому, зазвичай, атлети із заможних родин оплачували їх самостійно, а тим, хто не мав змоги оплатити самостійно допомагали жителі його рідного міста або ж меценати.

Під час I Олімпійського конгресу, що відбувся у 1894 році в Сорбоні, де, зокрема, було прийнято рішення про відродження Олімпійських ігор, зокрема озвучена й ініціатива щодо нагородження спортсменів медалями. Також визначили і їх параметри. Так, діаметр самої медалі мав становити 60 мм, а товщина – 3 мм.

На І Іграх сучасності, в Афінах-1896, нагороджували лише тих, хто зайняв 1 та 2 місця, бронзових призерів почали вітати дещо пізніше, лише з Ігор ІІІ Олімпіади (Сент-Луїс, США).

До 1960 року медалі не надягали на шию, а вручали переможцю прямо в руки. Організатори ОІ в Римі (1960 р.) вирішили зробити кріплення у вигляді гілки оливи, щоб можна було повісити медалі на шию. Проте, не знаючи, як на це відреагує МОК, організатори потурбувалися про те, щоб дівчата, що несли медалі мали невеличкі ножиці, якими можна було перерізати гілочку. Незважаючи на це нововведення всім дуже сподобалося і з того часу до медалей завжди кріпиться ланцюжок або стрічка.

Не менш цікавим є й саме оформлення медалей. На перших ОІ сучасності (Афіни, 1896 р.) на лицьовій стороні медалі викарбувана голова Бога Зевса, що тримає в правій долоні земну кулю зі стоячою на ній богинею перемоги Нікою, котра тримає над головою оливкову гілку. Праворуч – прізвище художника Жюль Шаплен. На зворотному боці зображено Акрополь. Вгорі півколом написано по-грецьки друкованими літерами: «Міжнародні Олімпійські ігри», а внизу у два рядки продовження — «в Афінах, 1896».

На ІІ ОІ сучасності, що відбулися в Парижі в 1900 р. єдиний раз за всю історію літніх Ігор медалі мали прямокутну форму, та називалися «плакетками». На лицьовій стороні була зображена крилата богиня, що тримає лаврові гілки, на задньому плані – Париж. На зворотній стороні зображений атлет-переможець, що тримає лаврові гілки на фоні Акрополя.

До Ігор 1928 року дизайн медалей щоразу кардинально змінювався. Для Олімпійських Ігор 1928 року, що відбулися в Амстердамі, дизайнером Джузеппе Кассіолі був розроблений дизайн під назвою «Trionfo». Лицьова сторона була прикрашена зображенням богині Ніки, яка тримала в руках лавровий вінок та пальмову гілку. На зворотній стороні, яка була незмінна до 1972 року, зображений переможець, якого несе на руках натовп.

У 2004 році на лицьовій стороні олімпійських медалей зображена Ніка на фоні стадіону Панатінаїкос (стадіон в Афінах, на якому відбулися І ОІ сучасності в 1896 р.). Цей дизайн є актуальним і сьогодні.

Досить цікавим є й той факт, що дизайн медалей зимових Олімпійських ігор весь час зазнавав змін. Найбільше за формою відрізнялися медалі зимових Ігор у 1972 (Саппоро, Японія) та в 2002 (Солт-Лейк-Сіті, США) роках.

Відмінною особливістю медалей літніх Ігор в Токіо-2020 є те, що частково вони зроблені з перероблених гаджетів – смартфонів і планшетів. Дизайн виконаний з урахуванням традицій Японії. На лицьовій стороні кожної медалі зображена емблема Олімпіади і давньогрецька богиня Ніка, на зворотній – напис «Токіо 2020».

На нагороді також присутній традиційний японський візерунок ітімацу з розташованих в шаховому порядку чотирикутників білого кольору і індиго. З усіх боків його обрамляють тривимірний багатогранний «вихор». За задумом відмінність форм геометричних фігур символізує різноманітність культур у світі, відображаючи концепцію єдності і різноманіття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії